Висновок ОБСЄ/БДІПЛ щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ надало висновок стосовно Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Так, згідно висновку зазначений Закон відповідає міжнародним стандартам. Експерти позитивно оцінили зміни щодо збільшення прозорості судової системи, а також сприяння оптимізації судоустрою та забезпечення сталості і єдності судової практики в Україні.

Експертами позитивно оцінені положення, згідно яких половина членів Вищої ради правосуддя є суддями, що обираються з’їздом суддів, положення щодо скасування випробувального терміну для суддів, що існував раніше, та повноважень Парламенту призначати суддів безстроково. Зазначено, що закріплення у Конституції України норм, які проголошують, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя (Стаття 128) та що суддя “обіймає посаду безстроково” (Стаття 126), сприятиме забезпеченню незалежності та безсторонності судової влади й окремих суддів.

До того ж особливу увагу у документі приділено положенням, що, на думку експертів ОБСЄ, потребують перегляду чи подальшого удосконалення.

Для забезпечення більшої відповідності норм Закону міжнародним стандартам у галузі прав людини та зобов’язанням держав-учасниць ОБСЄ з питань людського виміру ОБСЄ/БДІПЛ у своєму Висновку надає такі ключові рекомендації.

 Етап досудового провадження та роль голів судів

Встановити, що голова суду не може здійснювати повноваження слідчого судді на етапі досудового провадження, та внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу.

Автоматизований розподіл судових справ

До автоматизованої системи має бути інтегрована функція, що дозволяла б розподіляти справу іншому судді у випадку, коли обраний спочатку суддя може мати потенційний конфлікт інтересів стосовно даної справи. Запропоновано, що для запобігання корупції та поліпшення (суспільного сприйняття) неупередженості бажано не залишати це на автоматизовану систему, самого суддю чи голову суду, де служить суддя, – рішення щодо конфлікту інтересів має ухвалювати окрема колегія суддів.

Судове провадження та відповідні складові права на справедливий суд

Необхідно переформулювати положення частини 2 Статті 9 Закону, яка закріплює, що суди створюють такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав. Таким чином щоб чітко вказати на обов’язок судді вживати достатні заходи для забезпечення належних умов у залі суду, а також запобігати поведінці, що може створювати вороже середовище, та карати за таку поведінку.

Слід чітко встановити, що у разі, як суд вважатиме, що право на ефективне представництво в суді може опинитись під загрозою з вини адвоката, суд має вжити ефективних заходів для забезпечення належного виконання адвокатом своїх функцій.

Для того, щоб забезпечити кожному учаснику судового процесу рівність перед законом і судом, як зазначено у Статті 9, було б бажано поширити це право на всіх осіб, незалежно від того, чи є вони громадянами чи ні. Відтак у Законі слід чітко вказати, що право обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення на справедливий судовий розгляд включає право одержувати безоплатну допомогу перекладача, якщо вони не розуміють мови, яка використовується в суді, або не розмовляють нею.

Частина 9 Статті 129 Конституції України, і Закон (частина 3 Статті 6, частина 4(6) Статті 48 та Стаття 50) передбачають відповідальність за неповагу до суду. Законодавчі положення щодо неповаги до суду та відповідальності за неї, на які є посилання у Законі, – це Стаття 330 КПК України. Проте для уникнення правової невизначеності та дискреційного тлумачення таких положень варто зробити чітке посилання на конкретну норму чи нормативно-правовий акт.

Реструктуризація Верховного Суду України

Необхідно запровадити механізм, що дозволяв би оскарження до Великої Палати Верховного Суду лише тих справ, що стосуються принципових питань або мають особливу суспільну вагу, або коли заявник зазнав кричущої несправедливості.

Кваліфікаційне оцінювання суддів

Звернуто увагу на ту обставину, що суддів оцінюватимуть за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності. Наведені критерії є надто загальними; їх може бути складно оцінити на практиці. Наприклад, правила професійної етики, з огляду на їх природу та традиційне формулювання у загальних і нечітких термінах, не повинні використовуватись напряму як підстава для застосування санкцій, а надто коли це може призвести до звільнення.

Експерти рекомендували чітко зазначити в Законі чи відповідному підзаконному акті, що результати письмового й усного оцінювання діючого судді, на відміну від результатів оцінювання кандидата на посаду судді, мають залишатися конфіденційними. Оскільки розголошення результатів оцінювання загрожуватиме незалежності здійснення судочинства через те, що це може принизити суддю в очах суспільства та зробити вразливим до зовнішнього впливу, словесних та інших нападок або навіть спровокувати непокору судовим рішенням.

Громадська рада доброчесності

Однією з ключових рекомендацій експертів щодо Закону є перегляд положень про Громадську раду доброчесності. “Наділення Громадської ради впливом у встановленні відповідності судді чи кандидата суддівській посаді може мати негативні наслідки для всієї процедури оцінювання суддів/кандидатів на посаду судді”, – йдеться у висновку. Як зазначили у ОБСЄ, в ідеалі було б відмовитися від цих додаткових повноважень ГРД або хоча б переглянути їх.

Доцільно суттєво реформувати Громадську раду, встановивши, як мінімум, що вона відіграє лише дорадчу роль та що оцінюваний суддя має право пояснити/захистити свою позицію на засіданні Громадської ради.

Не менш важливим, на думку експертів ОБСЄ є те, щоб процедури Громадської ради сприяли збереженню конфіденційності результатів її оцінки, оскільки публічні звинувачення, висунуті Громадською радою на адресу окремих суддів до завершення процесу оцінювання, можуть поставити під загрозу саму процедуру оцінювання та зменшити повагу до судової системи та суддів (а також їх рішень), навіть якщо пізніше ці звинувачення виявляться безпідставними. Отже, рекомендується встановити вимогу щодо забезпечення конфіденційності відповідної інформації.

Експерти звернули особливу увагу на те, що Громадська рада, попри притаманні слабкості та брак вільного доступу до інформації, має вирішальний вплив на результати оцінювання. Для уникнення зазначених проблем доцільно було б, замість утворювати окремий орган на допомогу Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, розширити склад самої Вищої кваліфікаційної комісії суддів, включивши до нього також представників громадянського суспільства. Це сприяло б зміцненню довіри суспільства до процедури оцінювання та забезпеченню дотримання усіма особами, залученими до оцінювання суддів і кандидатів на посаду судді, одного порядку, встановленого одним органом.

Норми щодо дисциплінарної відповідальності суддів і дисциплінарні стягнення

Експертами запропоновано внести зміни до статті 106 Закону, обмеживши перелік підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності умисними діями або діями внаслідок грубої (очевидної) недбалості, виключивши посилання на недотримання етичних норм як підставу для притягнення до дисциплінарної відповідальності та прояснивши, що рішення ЄСПЛ може, залежно від обставин, призвести до відкриття дисциплінарного провадження, проте не відміняє необхідності такого провадження.

З повним текстом Висновку ОБСЄ щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можна ознайомитися за посиланням: ВИСНОВОК ЩОДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО СУДОУСТРІЙ І СТАТУС СУДДІВ”

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ