Сьогодення господарських судів зони АТО

Із серії публікацій з нагоди річниці АСГСУ

Підрозділ АСГСУ у Донецькій області

Колектив господарського

суду Донецької області

 

З початку проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей здійснення правосуддя належним чином фактично було унеможливлено. Були захоплені майже усі будівлі судів, припинили працювати відділення поштового зв’язку та, на жаль, ситуація, що склалась, створила небезпеку життю усіх учасників судового процесу,  суддів та працівників апарату суду.

Як наслідок, діяльність багатьох  судів, у тому числі господарського суду Донецької області, у 2014р.  вирішено було призупинити.

Ситуація зазнала законодавчого врегулювання 20.08.2014р. із набуттям чинності Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 №1632-VII, який дав змогу змінити територіальну підсудність справ та розглядати справи, підсудні судам, розташованим на території проведення антитерористичної операції, судами інших областей України.

Зокрема, на період простою повноваження господарського суду Донецької області по відправленню правосуддя виконував господарський суд Запорізької області, за що ми висловлюємо щиру подяку.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції”, Указу Президента України від 12.11.2014р. № 868/2014 “Про внесення змін до мережі господарських судів України” розпорядженнями голови Вищого господарського суду України № 18-р  від 02.04.2015р., №19-р від 09.04.2015р., № 21-р від 24.04.2015р., відновлено роботу господарських судів Донецької  та Луганської області, Донецького апеляційного господарського суду  по здійсненню правосуддя у м. Харків.

У зв’язку з зміною місця розташування суду згоду на переїзд до міста Харків висловили у господарському суді Донецької області 122 працівника, у тому числі 48 суддів та 74 працівника апарату суду. На момент фактичного переміщення не приступили до роботи 2 судді.

Вважаємо, що метою відновлення роботи судів, окрім безумовно збереження господарської юрисдикції у регіоні, було ще й  збереження  та  переміщення колективу суду. На нашу думку, ця мета досягнута у повному обсязі.

Самоорганізація, згуртованість та взаємна допомога всіх наших працівників сприяла якнайшвидшому початку роботи суду у м.Харків.

На даний час загальна кількість працівників збільшилась, проведено численні конкурси на заняття вакантних посад.  Станом на 01.09.2017р. у господарському суді Донецької області фактично працюють 127 осіб.

Зрозуміло, що таке оновлення апарату потребувало не аби яких організаційних  зусиль та сумлінності, зокрема, з боку безпосередньо керівника апарата суду, на якого був покладений основний тягар відповідальності.

Маємо надію, на сьогодні з гордістю можемо зазначити, що незважаючи на істотне оновлення персонального складу апаратів суду,  наш «тил» працює злагоджено як єдиний механізм.

З 01.09.2017р.   на виконання частини шостої статті 19 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя  визначено кількісний склад суддів господарських судів України. Зокрема, встановлена кількість суддів для господарського суду Донецької області – 42.

На даний час працюють  39 суддів.

Однак, фактично здійснюють правосуддя лише 13 суддів, що складає 31% від кількісті суддів, що визначена.

Така ситуація склалась внаслідок закінчення п’ятирічного строку, на який були призначені судді. Строк перебування суддів «без повноважень» від 4 років до 5 місяців.

Зрозуміло, що в таких умовах істотно збільшилось навантаження на одного суддю, розгляд справ за спеціалізацією, що встановлена у господарському суді Донецької області, в багатьох випадках стає не можливим, оскільки відсутня альтернативність вибору судді в межах відділу.

Це загальна проблема сьогодення для суддівської гілки влади, як нажаль не пройшла нас осторонь.

Сподіваємось, що вона буде вирішена у найкоротші терміни шляхом проведення кваліфікаційного оцінювання у порядку, що встановлено Законом, всі наші колеги з честю його пройдуть та  зможуть приступити до виконання своїх безпосередніх обов’язків.

В цьому сенсі, також сподіваємось на політичну волю голови держави, до повноважень якого віднесено прийняття указів про призначення суддів, оскільки щодо 6 суддів нашого суду Вищою радою правосуддя внесено відповідні подання про призначення суддів на посаду.

На даний час господарські суди Луганської, Донецької області та Донецький апеляційний господарський суд розташовані у м.Харків у орендованому чотирьох поверховому приміщенні, в якому кожен суд займає один поверх, на першому поверсі працюють канцелярії судів та розташовані зали судових засідань.

Наявність такого приміщення, власне, і стала головним аргументом для переїзду судів  до м.Харків. Вважаємо, що така локація не тільки сприяє оптимізації роботи округу, але й полегшує для сторін процесу реалізацію права на оскарження рішень судів в апеляційній інстанції та дозволяє зекономити бюджетні кошти на пересилання справ.

Зрозуміло, що розпочинати діяльність слід було з «чистого листа»: ремонтувати прийшлось все – від електропроводки до системи опалювання; техніка та меблі були відсутні у повному обсязі.

Загальними зусиллями необхідний мінімум для роботи суду забезпечений –  приміщення відремонтовано, судді та працівники суду забезпечені меблями, частково комп’ютерною технікою, однак наявна істотна потреба у збільшенні її кількості та потужності.

Проблеми матеріально-фінансового забезпечення  вирішувались за безпосередньої та активної участі ДСА України. Висловлюємо щиру подяку за оперативність та розуміння складної ситуації, в якій ми опинились.

На даний час продовжуємо вживати всі необхідні заходи для комфортного перебування учасників процесу в приміщенні суду – відремонтовані зали засідань, обладнані місця для очікування.

Довгий час проблемним було питання організації охорони приміщення, що знову ж таки є загальною проблемою сьогодення для судів України. На даний час охорону здійснює  рота патрульної служби поліції особливого призначення «Східний корпус» Головного управління Національної поліції в Харківській області.

У обставинах коли суд розташований у м.Харкові – як правило на значній відстані від місця розташування юридичних осіб, які є учасниками судового процесу,  дуже важливим є можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції. У нашому суді така можливість наявна – окремі зали судових засідань укомплектовані належною технікою. Проведення судових засідань у вказаному режимі обумовлюється зверненням сторони процесу до суду з відповідною заявою за умови дотримання приписів ст. 74-1 ГПК України.

Разом з тим, існують проблемні питання діяльності, на яких необхідно зупинитись.

В суто процесуальній площині – це проблема, що спричинена втратою справ, які знаходились у провадженні суду, та архіву справ внаслідок захоплення будівель, зокрема, в частині справ про банкрутство.

Незважаючи на те, що ГПК України не містить положень щодо відновлення втраченої справи, порядок такого відновлення роз’яснено 24.11.2014 р. Пленумом Вищого господарського суду України у постанові «Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України» №2, а саме, встановлено, що втрачена справа може бути відновлена за заявою особи (осіб), що була учасником відповідного судового процесу і звернулася до того місцевого господарського суду, який розглянув справу по суті або припинив провадження в ній чи залишив позов без розгляду, а також зазначеним господарським судом за своєї ініціативи. Заява про відновлення втраченої справи про банкрутство або окремих її матеріалів подається до господарського суду, який припинив провадження у справі або у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, незалежно від судової процедури, яка застосовується до боржника.

Складнощі виникають саме при відновленні справ про банкрутство, які, як правило, складаються з багатьох томів. Відмова у відновленні таких справ судом обґрунтовується відсутністю первинних документів, що були підставою для прийняття відповідних судових рішень, зокрема: копії заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, копії всіх заяв кредиторів, копії відзивів боржника, аналізів фінансово-господарської діяльності, актів інвентаризації майнових активів боржника, звітів керуючого санацією та ліквідаторів, відомостей щодо реалізації та розподілу майнових активів боржника.

За відсутності даних документів суд позбавлений можливості з’ясувати наявний матеріальний стан боржника, склад його майнових активів, склад та розмір кредиторських вимог, тобто вирішити основне питання процедури банкрутства – задоволення вимог кредиторів за рахунок майнових активів боржника.

Суд не позбавлений права витребувати вказані документи у компетентних державних органів, однак ці органи, як правило, також знаходились у зоні проведення АТО та архівні документи також є втраченими.

Одночасно, якщо заява про відновлення задовольняється частково у обсязі документів, що надані, забезпечити здійснення будь-яких подальших процесуальних дій, розгляд по суті справи про банкрутства, виконання функцій ліквідатора, кредиторів та інших учасників провадження у справі про банкрутство в ліквідаційній процедурі, не є можливим.

Істотною є також проблема належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце судового розгляду справи, дотримання чого є безумовною основою принципів рівності сторін  та змагальності господарського процесу.

На даний час у зв’язку з призупиненням приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, що належать до зони АТО, а також до Автономної Республіки Крим,  дотримання вимог ст.56, ст.64, ст.87 ГПК України в частині направлення кореспонденції суду виключно поштовими відправленнями, унеможливлено. Застосовуючи рекомендації, що надані у інформаційному листі Вищого господарського суду України “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції” № 01-06/2052/14 від 01.12.2014р., у разі знаходження учасника процесу на цих територіях, відповідні виклики та повідомлення здійснюються за допомогою електронної пошти, телефонограм, шляхом розміщення інформації на сторінці  господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет. Крім того, всі процесуальні документи своєчасно вносяться  до Єдиного реєстру судових рішень, дані якого є загальнодоступними.

На даний час законодавчо не визначено будь-яких інших ефективних способів повідомлення про хід судового процесу в існуючих обставинах.

Нажаль, всім зацікавленим особам у такій ситуації необхідно стежити за ходом справи виключно самостійно та задля захисту своїх інтересів своєчасно будь-якими способами зворотнього зв’язку письмово надавати суду свою правову позицію у справі.

Сподіваємось на позитивні зміни у напрямку законодавчого регулювання цього питання, зокрема, у новій редакції ГПК України.

Заслуговує на увагу й проблема висвітлення діяльності судів засобами масової інформації, у тому числі в інтернет-виданнях.

А саме, має місце довільне тлумачення судових рішень та подій окремими особами, які є некомпетентними в таких питаннях, а також образливі та принизливі висновки стосовно здійснення суддями правосуддя загалом, наслідком чого є підрив авторитету судової влади, створюється негативна репутація суддівської спільноти та породжується недовіра суспільства до правосуддя.

Для суддів та працівників апарату суду найскладнішими виявилися побутові, насамперед, житлові проблеми.

Згідно статті 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, частини першої статті 54 Закону України “Про державну службу” судді та працівники апарату суду загальної юрисдикції мають право на отримання службового житла.

Нажаль, на даний час норми законів не виконуються, підзаконні нормативні акти відсутні, порядок фактичного надання житла не розроблено. Існуюча нормативна база, яка передбачає надання службового житла, є вкрай  застарілою (Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, що затверджений Постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988р. № 37).

Для працівників суду та суддів не розроблені дієві механізми компенсації (повної/часткової) вартості оренди житла, відсутня можливість користування соціальним і тимчасовим житлом.

На даний час питання забезпечення житлом кожен вирішує самостійно та на ці потреби  витрачається  від 1/3  до ½ сукупного доходу родини, що істотно погіршує якість життя та призводить до виникнення матеріальних проблем.

Судами здійснюються всі можливі дії направлені на вирішення цього болючого питання. Зокрема, за зверненнями керівництва суду окремі працівники були розміщені на тимчасове проживання до гуртожитків міста.

Крім того, у суді створено житлово-побутову комісію, до функцій якої віднесені організація  обліку суддів і працівників  суду, які мають право на отримання службового житла, та сприяння у наданні та розподілі відповідного житла. Розроблено Положення, на підставі якого діє комісія.

На нашу думку, це питання для переміщених судів може вирішуватися комплексно,  оскільки господарські суди Луганської, Донецької області та Донецький апеляційний господарський суд розташовані у м.Харків, отже, наявною є можливість вирішення житлових питань для колективів трьох судів одночасно. Для вирішення цих питань законодавчо можливо було б здійснити переорієнтацію вже діючих програм розвитку житлового будівництва тощо.

Підсумовуючи, зазначимо, що відновлення роботи судів сприяло збереженню судової інституції в межах двох областей та направлено, перш за все, на ефективне, якісне здійснення правосуддя, належний захист прав та інтересів осіб, які звертаються до суду. Побутові та житлові проблеми не були та не є перешкодою для належного налагодження роботи колективом суду, який на перше місце ставить якісне відправлення правосуддя в Східному регіоні та формує довіру суспільства до суду, робить максимально те, що від кожного із нас залежить.

За надану можливість розповісти про наше сьогодення висловлюємо щиру подяку громадській організації «Асоціація суддів господарських судів України», яка цими днями святкує свою річницю,  та сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ