Якість правосуддя неможлива без ефективної оптимізації судової системи

Одним із завдань, судової реформи є забезпечення ефективного функціонування судової влади, що відповідає суспільним очікуванням щодо незалежного та справедливого суду, а також європейській системі цінностей та стандартів захисту прав людини.

Важливою складовою у досягненні поставлених цілей є проведення оптимізації судової системи. Реалізуючи це завдання, необхідно розуміти, серед іншого, яке навантаження припадає на конкретний суд. Метод визначення оптимальної чисельності суддів, потрібних для розгляду справ у конкретному суді, має базуватися на концепції, в основу якої покладено підходи з визначення коефіцієнтів навантаження.

Значимим кроком у даному напрямку було схвалення Радою суддів України у червні 2016 року результатів дослідження – Звіту “Основні методологічні підходи та результати дослідження щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів та складності справ спеціалізованих судів та судів апеляційної інстанції” та затвердження рекомендованих показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями.

Звіт було підготовлено Проектом USAID “Справедливе правосуддя” за наслідком проведення багатоскладового дослідження з визначення чисельності суддів, необхідної для обробки справ та збалансування навантаження на суддів. Однією з частин цього дослідження був збір та обробка результатів опитування суддів судів першої та другої інстанцій усіх юрисдикцій щодо витрат часу на розгляд типових справ за категоріями та розрахунку на їх основі коефіцієнтів навантаження на суддів. Представлені у Звіті результати підтверджені науковим експертним висновком Інституту економіко-правових досліджень НАН України.

..на здійснення правосуддя суддя витрачає 70% цього часу, 30% – на інші види діяльності..

Як зазначено у Звіті USAID, відповідно до міжнародного досвіду суддя працює 215 днів на рік при 8-годинній тривалості робочого дня. При цьому на здійснення правосуддя суддя витрачає 70% цього часу, 30% – на інші види діяльності, як то обов’язкове підвищення кваліфікації, проведення аналітичної роботи, моніторинг законодавства, судової практики тощо.

Водночас, згідно даних Результативних показників для планування на основі видатків споживання на 2017 рік, доведених Державною судовою адміністрацію до відома судів, в судовій системі сьогодні застосовуються показник «Модельне навантаження на суддю» у 183 справи на рік без врахування специфіки розгляду спорів апеляційною інстанцією у складі 3-ех суддів та без врахування навантаження в різних юрисдикціях.

“Виходячи з «Модельного навантаження на суддю» у 183 справи, відсоток робочого часу на здійснення правосуддя суддею дорівнює 85%, що на 15% перевищує рекомендований міжнародний показник. “

Виходячи з «Модельного навантаження на суддю» у 183 справи, відсоток робочого часу на здійснення правосуддя суддею дорівнює 85%, що на 15% перевищує рекомендований міжнародний показник. Водночас, коефіцієнт складності справ в апеляційних господарських судах встановлено на рівні 1,23.

Враховуючи, що тривалість розгляду справи є показником складності справ, а згідно Звіту USAID тривалість розгляду справи в апеляційних господарських судах становить 642 хвилини при нормі тривалості в цілому по судовій системі 480 хвилин (один робочий день), зазначений коефіцієнт повинен становити 1,34.

Слід зазначити, що під час досліджень Проектом USAID “Справедливе правосуддя” розрахунок середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності здійснювався виходячи з показника часу при колегіальному розгляді справи тільки з огляду на час, необхідний головуючому судді колегії. Рекомендований USAID коефіцієнт участі судді у розгляді інших справ у якості судді-члена колегії дорівнює 0,3.

Водночас, «Модельне навантаження на суддю» у 183 справи застосовується як для судді першої інстанції, так і судді-доповідача апеляційної інстанції, тобто без врахування рекомендованого USAID коефіцієнту участі судді – 0,3.

Таким чином, при розрахунку навантаження не враховані форми участі судді у розгляді справ, передбачені процесуальним законодавством та час, який витрачається суддею – членом колегії.

Втім, «Модельне навантаження на суддю» має бути різним для головуючого судді (судді-доповідача) та для судді члена колегії суддів.

Виходячи із рекомендацій Звіту USAID, модельне навантаження головуючого судді (судді-доповідача) має бути на рівні 115 справ, оскільки 183 справи при одноособовому розгляді відповідає розгляду 115 справ суддею у складі колегії суддів як судді-доповідача та ще 230 справ – як судді члена-колегії.

Що стосується співвідношення  чисельності апарату суду до чисельності суддів, то слід зазначити, що у рекомендації №R (94)12 Комітету Міністрів Ради Європи щодо незалежності, дієвості та ролі суддів зазначається, що для ефективної роботи суддів мають бути створені належні умови роботи, у тому числі шляхом прийому на роботу достатньої кількості суддів (пп. а принципу ІІІ) та забезпечення належного допоміжного персоналу і обладнання, зокрема, для автоматизації діловодства і обробки даних із тим, щоб судді могли ефективно і оперативно виконувати свої обов’язки (пп. d принципу ІІІ). Крім того, рекомендується ужити відповідних заходів для того, щоб доручити виконувати несудові завдання іншим особам з метою зменшення перевантаження у роботі суддів (пп. е принципу ІІІ).

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційний суд не тільки здійснює правосуддя, а і повинен проводити аналіз судової статистики, вивчати та узагальнювати судову практику як власну, так і судів першої інстанції відповідного апеляційного округу, інформувати про результати узагальнення судової практики відповідні місцеві суди, Верховний Суд, надавати місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства.

Реалізація поставлених законодавцем перед апеляційним судом завдань з аналізу судової практики напряму залежить від роботи з виявлення проблемних питань в застосуванні законодавства та результатів обговорення шляхів їх вирішення з метою формування єдиної судової практики. І пріоритетним у цьому напрямку є організація та проведення профільних заходів, як то круглих столів, семінарів, тренінгів, у тому числі за участю міжнародних експертів, суддів інших держав, вчених, адвокатів, профільних громадських організацій, суб’єктів господарювання всіх сфер діяльності, органів державної влади та місцевого самоврядування.

Також, в умовах реформування судоустрою та судочинства, сьогоденна діяльність суду неможлива без активної інформаційної роботи у медіапросторі з метою забезпечення прозорості та відкритості правосуддя, що відповідає суспільним очікуванням щодо незалежного і справедливого суду та сприяє відновленню довіри до судової влади.

Таким чином, для належної організації роботи суду співвідношення чисельності апарату до чисельності суддів не може бути менше, ніж 3,7, що обґрунтовано вимогою сьогодення при реалізації судом поставлених законодавством завдань.

В той же час базовим показником для подальшого планування оптимізації судової системи  є «Модельне навантаження на суддю».

Враховуючи прогалини у обрахуванні цього показника, відсутність чіткої методики та подальшу вагомість «Модельного навантаження на суддю» при визначенні оптимальної чисельності суддів, потрібних для розгляду справ у конкретному суді, за ініціативою Голови Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка та Голови ДСА України Зеновія Холоднюка ініційовано створення робочої групи по доопрацюванню обґрунтованого показника «Модельного навантаження на суддю»  та приведення його у відповідність із міжнародними рекомендаціями.

 

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ